Цікава орнітологія

Пташині гнізда Типове пташине гніздо в нашій уяві зазвичай постає як невеличка конструкція з тонких гілок та сухої трави, яка має форму глибокого блюдця і розташована на рогалуженні гілок у кроні дерева. Проте така “звичайна” конструкція є далеко не єдиною, а місця в яких птахи влаштовують свої гнізда вражають своєю неочікуваністю і винахідливістю.

Річ у тім що, гніздо для птаха не є “будинком” у звичному для нас розумінні, це радше тимчасовий прихисток. Завдяки якому пернаті мають змогу провести висиджування яєць а згодом і вигодовуваня пташенят (що правда тут є свої нюанси). Безпека є однією із головних умов при виборі місця “під забудову”. І саме з огляду на безпеку різні види птахів вдаються до неабияких хитрощів при побудові гнізда. Наведу лише декілька прикладів:

Так кмітливі ремези підвішують свої гнізда – рукавички до кінчика тонкої гілки, що робить їх важкодоступними для більшості хижаків.

Не менш винахідливою виявилась пірникоза сірощока, ця “качечка” влаштовує плаваючі гнізда посеред водного плеса.  А для того, щоб гніздо – пліт не відігнало вітром до берега, передбачливий птах прикріплює його до водної рослинності.

Багато видів птахів задля безпеки влаштовують свої домівки у дуплах. При цьому працьовиті дятли видовбують  їх самі, інші ж птахи займають вже існуючі пустоти.

Серед дуплогніздних є і невеличкий птах – повзик. Цікаво що під час облаштування свого гнізда повзики завужують вхід з допомогою рідкої глини. Після висихання глина твердне, а вузький вхід суттєво обмежує можливості багатьох хижаків.

Варто зазначити що ускладнення доступу для хижаків, це лише один із багатьох способів що використовується птахами для захисту своїх гнізд. Іще один вельми дієвий спосіб про який хотілося б розповісти – це маскування. Значна кількість пернатих, у пошуках безпеки пішла саме цим шляхом.

Так наприклад: довгохвоста синиця будує своє гніздечко у формі кулі із боковим входом. А для маскування птах використовує лишайник, яким густо вкриває зовнішні стінки своєї домівки. Результат справді вражає.

Невеличка ж пташка підкоришник, як справжній конспіратор, частенько влаштовує своє гніздо під клаптем відвисшої кори. Саме завдяки такому оригінальному підходу у виборі місця для гніздування, цей птах і отримав свою українську назву.

І на завершення. Якби це дивно не звучало, але інколи найкращим маскуванням для гнізда є його відсутність. Це своїм прикладом підтверджує пісочник малий. Цей невеличкий кулик оселяється на берегах водойм, віддаючи перевагу ділянкам що вкриті галькою. Гніздо облаштовує на землі, хоча слово “облаштовує” наврядчи тут доречне. Адже гніздом для пісочника слугує нічим не вистелена ямка на відкритому місці. Здавалося б, яка тут може бути безпека? Та все не так просто... Завдяки роздільному забарвленню, птах що висиджує кладку повністю зливається з оточуючим середовищем. Якщо ж потенційний хижак прямує в сторону гнізда, кмітливий кулик вибігає на зустріч небезпеці і починає вдавати із себе пораненого птаха. Тягнучи по землі крило, пісочник заманює за собою непроханого гостя. Відвівши небезпеку подалі від гнізда безстрашний куличок з легкістю здіймається в повітря, залишивши хижака-невдаху з носом.